У оцифрованному суспільстві соціальні процеси стрімко змінюються і потрібно шукати нову методологію досліджень. Маловивченність інтернет-середовища, масштабність і неструктурованість оброблюваних цифрових відомостей змушують уникати теоретичних і методичних висновків і оцінки достовірності інтерпретації великих даних. Однак в маркетингу і IТ-корпораціях готовність до проектів цифрової соціології зафіксована в результатах дослідження СNews Analytics і Oracle (2015 р.): більше третини опитаних компаній (37%) приступили до роботи з технологіями Big Data, серед яких 20% вже використовують такі рішення, а 17% починають експериментувати з ними; інша третина (36%) респондентів в даний момент розглядають таку можливість.

Курс зачіпає теми доцільності застосування цифрових методів (Big Data, machine learning, artificial intelligence) в соціології, прояснює методологічні питання їх автоматизованих інструментів, перераховує актуальні напрямки міждисциплінарної співпраці соціологів при вивченні нових феноменів цифрового суспільства. Чи буде затребувана така методологія в емпіричній соціології, чи дасть вона позитивні результати для прикладних досліджень, чи виправдає очікування вчених - ці питання залишаються відкритими і будуть предметом активних обговорень на заняттях.

Очікувані результати навчання: курс спрямований на допомогу з розвитку таких складних компетентностей, як дата-синтез, дизайн-мислення і еврістичність. Отримані в ході занять додаткові вміння і навички сприятимуть глибокій аналітичній обробки великих обсягів даних, зчитування статистик і виявлення алгоритмів, а також дозволять прогнозувати динаміку процесів. У той же час студенти освоять принципи етики штучного інтелекту і зможуть орієнтуватися на них при реалізації цифрових проектів.

Навички програми: розуміння процесу роботи з цифровими даними: збір, пошук, аналіз, візуалізація, оцінка і прийняття рішень вміння розуміти цифрові дані, працювати з ними і аналізувати їх, а також правильно інтерпретувати і використовувати.

Віктор Майер-Шенбергер / Viktor Mayer-Schönberger (професор управління і регулювання інтернету в Оксфордському університеті):
«Подібно до того як інтернет радикально змінив світ, додавши зв'язок між комп'ютерами, великі дані змінять фундаментальні аспекти життя, надавши світу небувалі можливості кількісного виміру»

З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій проблема поведінки в Інтернеті стає усе більш актуальною. Сьогодні кількість користувачів мережі постійно зростає, при цьому частка дітей є дуже велика. Для багатьох Інтернет став інформаційним середовищем, без якого вони не уявляють собі життя. Але вміщаючи в себе великий інформаційний, навчальний, розважальний потенціал, Інтернет може бути небезпечним та становити певний ризик. Людина стає ситуативною. Її самопочуття опиняється в руках того, хто володіє ситуацією.

Особливе місце займають роботи, присвячені розробці проблеми засобів масової комунікації як соціального інституту суспільства, таких дослідників, як И. Алексеева, В. Бойко-Бойчук, Гол 4 Дж. Є. Головаха, А. Данилюк, В. Іванов, I. Курліщук А. Москаленко, Н. Паіна, В.Фатурова. Впровадження інформаційних технологій, які сприяють інтенсифікації комунікативних процесів в інформаційному суспільстві, окреслило комплекс проблем, пов'язаних із необхідністю вивчення специфіки діяльності та спілкування засобами Інтернет. На сьогодні здійснено окремі дослідження різноманітних аспектів діяльності у середовищі глобальної мережі, та проблем безпеки особистості в Інтернеті (О Арестова, Ю. Бабаєва, Т. Волобуєва. Л. Бабанін, А. Войскунський, А.Жичкіна, О. Поляк-Брагинский, Е. Рейд, Дж, Сулер, К. Янг). Вивченням соціально-психологічних аспектів Інтернет-залежності у підлітків та молоді займаються К. Янг, Голдберг, М. Орзак, В.В. Бурова, А.Е. Войскунский, А. Церковний. Питання інформаційної безпеки вивчається все активніше розглядається багатьма вітчизняними та зарубіжними дослідниками - Б.Ю. Аниним, М.Н. Анршиновим,С.У. Баричевим, Н.П. Варнавським, В.О. Голубєвим, В.В.Гончаровим, Разом з тим icнy ряд праць, присвячених інформаційно-психолопчній безпеці особистості, - А.А. Баранова, Г.В. Грачева, М.А. Котика, Г.В. Ложюна, А.А.Реана, в яких основний наголос робиться на особливостях інформаційних впливів на свідомість людини.

Розвиток Інтернет-технологій та щоденна поява нових викликів, пов’язаних з використанням цих технологій, вимагають більш глибокого вивчення питань, пов’язаних з сутністю поняття «девіантна поведінка в інтернет-просторі».

Мета: вивчення базових понять, які стосуються проблеми девіантної поведінки вцілому та девіантної поведінки в інтернет просторі, формування у студентів знань про різновиди девіантної поведінки в інтернет комунікаціях та причини її виникнення.

Опанування знаннями з дисципліни дозволить майбутнім соціологам забезпечити вирішення професійних задач у тих сферах, де передбачається взаємодія з девіантними особистостями та створення умов, що забезпечують профілактику девіантної поведінки, запобігання порушень процесу соціального розвитку та соціалізації індивіда.

Завдання: Цілеспрямоване оволодіння теоретичними знаннями з теорії розвитку механізмів різних девіацій в інтернет-просторі, їх загальними положеннями, цілями, методами та можливостями застосування цих знань у інтернет-діяльності, а також попередження, нейтралізації та діагностики поведінки, що відхиляється від норми.

Міждисциплінарні зв’язки: медіаграмотність, медіапсихологія, загальна психологія, соціальна психологія, соціологія.

Очікувані результати навчання: у результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен знати:

«Кінець історії», як визначив відомий американський політолог Френсіс Фукуяма стан справ у світі після завершення Холодної війни, не відбувся. У глобальному масштабі на початку ХХІ віку знову виникла турбулентність. Україна потрапила у серцевину політичного й військового шторму. Гібридна війна, що ведеться проти нас, має інформаційний вимір. Боротьба точиться за мізки, свідомість людини, використовуються брудні пропагандистські технології, а засобами поширення фейк-н’юз у т. ч. є нові медіа. Цифрові технології мають значний потенціал моментального поширення як правдивої, так і брехливої інформації.

«Інформаційні війни» є курсом, що сполучає кілька наукових напрямів, має і пізнавальне, і виховне значення. Сучасний фахівець з соціально-гуманітарних проблем має бути, окрім усього іншого, експертом у проблематиці інформаційних впливів та інформаційних інтервенцій, стосовно засобів не доброчесних впливів на свідомість людини або так званого «промивання мізків». Мати власний імунітет від чужосторонніх зазіхань на ясність мислення й допомагати в цьому оточенню. Цифрові технології, на жаль, мають свої «темні» боки. Вони можуть інтенсифікувати інформаційні впливи, у т.ч. і у найбільш брудних, агресивних, військових, тобто не гуманних цілях. І з цим ми маємо «розібратися» у нашому курсі.

«Інформвійни» посіли нове місце не лише у військовому, а у мирному житті. Адже будь-яку виборчу кампанію, особливо президентську, поступово доводять до такого градусу напруги, що вона часто перестає бути політичною кампанією, перетворюючись на інформаційну війну, яка має єдину мету – знищити свого опонента, хоча і не на фізичному рівні».
(с) Георгій Почепцов «Сучасні інформаційні війни», К., 2016.

Цифрова епоха значно трансформує комунікативні практики. Характерної рисою комунікацій є те, що у цифрову епоху в умовах дефіциту уваги як ключового дефіциту та комунікативної втоми внаслідок перенасичення інформацією і комунікаціями виникають нові формати комунікацій та комунікативні стратегії для привернення уваги аудиторії та ефективної взаємодії. Сьогодні вже недостатньо бути лише присутнім в інтернет-просторі, потрібно пропонувати та активно ініціювати комунікації та генерувати контент, бути проактивним та формувати інформаційний порядок денний, впроваджувати інтерактивні формати взаємодії зі своєю аудиторією. Можна казати, що влада або увага (як цінний та дефіцитний ресурс) належить тим, хто здатний ініціювати комунікації, генерувати контент та привертати увагу, забезпечуючи прихильність, постійне відслідковування та залученість у комунікації (активну чи пасивну). І це, в свою чергу, потребує побудови нових комунікативних стратегій, з урахуванням значної динаміки комунікативних майданчиків (2004 – Facebook; 2010 (масове поширення з 2012) – Instagram; 2016 (масове поширення протягом 2018–2020) – TikTok; 2020 – Likes; 2021 – Clubhouse тощо), побудови прямої комунікації з аудиторією («сам собі журналіст») без ЗМІ як посередника, необмежених можливостей для кожного публічно демонструвати свої думки та в умовах, коли «читачі стали письменниками». Водночас поява нових комунікативних технологій, ілюзорна віртуальна рівність у соціальних медіа не знищила комунікативну нерівність та комунікативні ієрархії (з поділом на тих, хто створює контент, та тих, хто його пасивно споживає), що породжують цифрову нерівність та парадокс, коли офлайн-спілкування стає більш привілейованим, ніж онлайн, що також потребує врахування при формуванні комунікативної стратегії.

В межах даного курсу студенти ознайомляться із особливостями сучасних комунікацій, медіапарадигмами, які характерні для сучасних комунікацій, тенденціями, характерними для цифрової епохи, та комунікативними стратегіями, які є затребуваними у цифрову епоху та ефективними для налагодження взаємодії із цільовими аудиторіями, для успішного просування власного проекту, ідеї чи бренду в інтернет-просторі. Проходження даного курсу допоможе відповісти на питання «Як діяти в цифрову епоху, щоб бути успішним при досягненні поставлених цілей?» з урахуванням видів та комбінаторики комунікативних стратегій, особливостей їх планування, реалізації та оцінки ефективності.

Мета курсу – показати, як різні культури людства можуть процвітати в умовах глобального цифрового середовища і спілкування, уникаючи при цьому небезпеки ізоляції або втрати ідентичності.

Питання, над якими будуть працювати здобувачі у цьому курсі за вибором:

Як впливає на інтернет-спілкування співіснування суперечливих тенденцій у розвитку світової культури: а) локалізація національних культур і прагнення до глобалізації світової культури; б) існування культурних парадигм, в рамках яких розвивається спілкування у цифровому соціумі, зіткнення раціонального та ірраціонального; в) масовість і елітарність, демократія і тоталітаризм, традиційність і революційний бунт?

Глобальна та локальні культури інтернет-спілкування: протистояння чи взаємодія?

Відкриті дані як фактор формування нової культури інтернет-спілкування.

Чи можна розглядати глобальну культуру інтернет-спілкування як спосіб поширення позасуверенного і позанаціонального контенту через кордони країн і регіонів?

Чому цифрова етика ставить питання про забезпечення права людини на обмін інформацією?

Які моральні протиріччя інформаційного характеру властиві цифровому соціуму?

Які тенденції існують у кодифікації професійно-етичних систем у цифровому соціумі?

У результаті вивчення дисципліни здобувачі

знатимуть сутність, елементи, способи формування культури інтернет-спілкування; основи інформаційної етики та її вплив на інтернет-спілкування;

опанують основними професійно-етичними принципами діяльності у цифровому соціумі;

оволодіють способами підвищення рівня етичності інтернет-спілкування та вирішення професійно-етичних дилем в діяльності фахівців у цифровому соціумі;

набудуть здатність розробляти кодекси професійної етики інформаційних працівників.

Мета курсу – сформувати у здобувачів компетентності, які необхідні їм для успішної професійної діяльності в умовах цифрового суспільства, віддаленої індивідуальної і командної роботи в якості «цифрового лідера» і партнера.

Здобувачі одержать уявлення про цифрові моделі лідерства; деструктивне лідерство; сутність, природу лідерства та його складники у цифровому суспільстві; цифрові навички лідерів; процес формування лідерів для роботи в цифровому суспільстві; особливості формального і неформального лідера в умовах віддаленої (дистанційної) роботи; функції і роль лідера (формального і неформального) в організації віддаленої індивідуальної і командної роботи; переваги і обмеження (вади) віддаленої індивідуальної і командної роботи та їх урахування лідером; вимоги до якостей і емоційного інтелекту лідера в цифровому суспільстві; основи Team building і роль лідера в побудові команди. Здобувачі також одержать знання про партнерські взаємодії в цифровому суспільстві на різних рівнях і в різних сферах.

Після вивчення курсу здобувачі набудуть здатність формування і розвитку лідерських якостей шляхом навчання і самонавчання; набудуть лідерські навички і компетентності, що дозволять їм успішно працювати в якості «цифрового лідера» і партнера у віртуальних фірмах, в самокерованих IT-командах; організовувати соціальні комунікації для успішної командної роботи і розвитку партнерських взаємодій в умовах цифрової трансформації організацій. Здобувачі також опанують цифрові соціальні технології, затребувані в роботі лідера для встановлення і розвитку партнерських відносин у цифровому суспільстві.

Кардинальні трансформації на сучасному етапі розвитку суспільства, що основані на результатах революції в інформаційних технологіях, торкнулися всіх сфер людської життєдіяльності: соціальної, політичної, економічної, та інших. Завдяки мережевим комунікаціям нового типу відбувся перехід від структур ієрархічного і ринкового типу до мережевих структур. Саме мережеві комунікації стають особливою формою соціальності. Синергетичний ефект мережевих комунікацій пов'язаний з особливостями їх будови, коли технологічна основа створює простір для виникнення соціальності нового типу - заснованої на нелінійному способі організації цілісності.

Мета курсу: Курс спрямований на формування концептуального уявлення щодо джерел виникнення, розвитку мережевих комунікацій як основи цифрового суспільства, їх впливу на всі сфери життєдіяльності як суспільства в цілому так і окремої особистості.

Інтернет - це не утопія і не дістопія, це продукт нашого власного самовираження за посередництвом особливого коду комунікації, який нам необхідно буде зрозуміти, якщо ми збираємося змінити дійсність, що оточує нас.
(с) М. Кастельс

У цифровому соціумі підвищується залученість політичних і адміністративних інститутів в організацію глобальних соціальних проектів, забезпечується прозорість їх діяльності та неупередженості у прийнятті рішень. У період з 2018 по 2020 рік Україна просунулася в рейтингу розвитку електронного уряду і зараз відноситься до країн з високим індексом онлайн-сервісів (2018: 82 місце з 105 європейських країн, EGDI = 0,6165; 2020: 69 місце з 96 європейських країн, EGDI = 0,7119). Метою викладання навчальної дисципліни «Моделі електронного уряду» є представити студентам системний виклад існуючих інформаційних та комунікаційних технологій як інструменту органів державної влади в контексті переходу до цифрового соціуму та впровадження електронного урядування.

Матеріали курсу присвячені концептуальним підходам до формування та реалізації нових принципів державного управління в сучасних умовах; основним напрямкам інформатизації державного та муніципального управління. На заняттях будуть розглянуті інноваційні можливості електронного уряду (оперативність, дистанційність, прозорість та ін.).

Крім науково-теоретичних завдань курс виконує практичну функцію. Студенти зможуть удосконалити свої вміння та навички в сфері інтернет-технологій і медіаграмотності оцифрованого громадянина по використанню ресурсів електронного уряду, до яких відносяться додаток / портал «Дія», єдина система місцевих петицій (e-dem.in.ua), єдиний державний веб портал відкритих даних (data.gov.ua), єдиний державний портал адміністративних послуг (my.gov.ua), волонтерський портал державних послуг iGov (igov.org.ua), веб-сторінки бюджетів участі. Знайомство з інформаційно-комунікаційними технологіями в державному управлінні дозволять студентам обґрунтувати необхідність застосування комунікативних сервісів в процесі взаємодії громадян з органами влади та застосовувати їх на практиці в своєму особистому житті.

Очікувані результати навчання. Оволодіння практичними навичками ефективної взаємодії населення з органами влади через моделі електронного уряду дозволяють залучити студентів до реалій інформаційного суспільства в цілому, збільшити їх обізнаність про доступність існуючих зараз послуг, познайомитися зі способами підвищення результативності, якості та прозорості роботи державного апарату. В цілому курс сприяє формуванню активної громадянської позиції та розвитку соціальної відповідальності.

Сутність веб-аналітики, її можливості. Основні сервіси вебаналітики. Принципи аналізу даних, отриманих за допомогою сервісів аналітики, зокрема Google Analytics. Функції і можливості Google Analytics 4. Основні поняття. Виявлення «зон росту» для постановки та перевірки гіпотез.

Налаштування цілей в Google Analytics. Структура акаунту та звітність в Google Analytics Фільтри в уявленнях і звітах. Установка систем аналітики через Google Tag Manager Оцінка ефективності реклами в інтернеті на основі даних Google Analytics А/В тестування Запуск тестування сайту через Google Optimize. Аналіз результатів тестування сайту. Налаштування електронної торгівлі в Google Analytics

Магістранти отримають знання про вимір, збір, аналіз, подання та інтерпретацію інформації про відвідувачів веб сайтів з метою поліпшення та оптимізації останніх. Аналіз даних вебаналітики щодо поведінки інтернет-аудиторії є підставою для прийняття рішень з розвитку і розширенню функціональних можливостей інтернет-ресурсу.

«Альтернативи цифровій трансформації немає. Далекоглядні компанії знайдуть для себе нові стратегічні варіанти - ті, які не адаптуються, зазнають невдачі».
Джефф Безос , Amazon

Усім хто хоч раз брав участь у офіційних презентаціях, брифінгах чи нарадах, відомо як складно стримувати зевоту та сонливість. Це спричинено нездатністю спікерів вірно вибудовувати логіку своїх послань, грамотно, коротко і красиво надавати свої тези. У рамках практикуму ми будемо вчитися прибирати зайве у наших презентаціях, допоки там не залишиться насправді важливе та цікаве нашим аудиторіям. Ми навчимося захоплювати увагу аудиторії не агресивними кольорами чи анімацією у стилі 90-х, а меседжами, які торкаються глибинних інтересів наших слухачів, слідуючи логиці золотого кола Саймона Сінека. Разом ми пройдемо шлях від послідовного викладення фактів до створення історії (storytelling), яка ефективно передаватиме основну тезу презентації. Також розберемо необхідні технічні умови для якісної цифрової презентації.

Курс буде корисний усім, хто прагне навчитися правильно обирати типи діаграм, візуалізовувати статистичні дані, = створювати елегантні метафори для супроводу своїх презентацій, бути лаконічним і впливовим у презентаціях офлайн та онлайн.

Корисні книги для розвитку навичок створення ефективних презентацій:

Дуарте Н. Slide:ology. Мистецтво створення надзвичайних презентацій

Дуарте Н. Resonate. Захопи аудиторію своєю ястравою історією

Каптьорев О. Presentation Secrets. Do What You Never Thought Possible with Your Presentations

Синек С. Почни з Чому

Загальна характеристика видів комунікативних сервісів. Сервіси створення реклами. Сервіс контекстної реклами Google. Створення облікового запису в Google Ads, вибір цільової аудиторії, створення рекламного оголошення, вибір ключових слів. Сервіс реклами FB. Інструмент для створення реклами в Ads Manager: налаштування маркетингової мети, цільової аудиторії, місця розміщення та формату реклами. Сервіси моніторингу інформації в соціальних мережах. Сервіси email-розсилки. Налаштування авторозсилки, push-повідомлення або проведення A/B тестування. Сервіси взаємодії співробітників, управління проектами.

Магістранти отримають навички використання цифрових сервісів в управлінні комунікацією.

Курс спрямований на формування у фахівців з інфомедійних технологій здатності ідентифікувати соціально-небезпечний контент, протидіяти ворожим інформаційним і комунікативним атакам, дотримуватися професійних етичних норм, заснованих на цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, аналізувати свою і чужу діяльність у просторі цифрових медіа.

На міждисциплінарних засадах (соціології, психології, теорії комунікації, теорії інформаційних війн тощо) забезпечуватиметься системне розуміння того, у який спосіб сучасні медіа формують сприйняття реальності і конструюють її, як здійснюється маніпуляція свідомістю користувачів медіа (і споживачів, і творців медійного контенту). Розвиватимуться практичні навички критичного сприйняття, аналізу і перевірки інформації.

У цифрову епоху трансформуються ландшафт, способи та параметри соціальних комунікацій, комунікативні майданчики. Поруч із традиційними формами спілкування утвердилися нові, які стали глобальними, – у соціальних мережах, чатах, блогах, інтернет-спільнотах. І хоча нові технології, мова нових технологій та віртуальної реальності знімають будь-які обмеження для комунікацій, водночас вони кидають виклик стандартам етики та культурі спілкування, породжують нові практики, змінюють цінності і несуть соціокультурні ризики.

До таких ризиків відноситься руйнування культури мовлення та трансформація норм спілкування, що призводить до формування нового етикету – мережевого, проблема цифрової грамотності, влив мережевих практик на самоідентифікацію та соціалізацію, яка наразі паралельно відбувається і у віртуальному просторі, проблема дезінформації та маніпулювання у цифровому просторі (фішинг, дипфейки тощо), цифрова нерівність, яка пов’язана із цифровими компетентностями та доступом до сучасних технологій тощо. Нові технології та інтернет-комунікації актуалізували проблеми цифрового аутизму, інформаційної безпеки, публічності та приватності в інтернет-просторі, маніпулятивних та негативних технологій в мережі.

В рамках даного курсу студенти ознайомляться з позитивними та негативними трансформаціями е-комунікацій, які виникли в цифрову епоху, зможуть виявляти соціокультурні ризики, які несуть нові технології та комунікації в інтернет-просторі, та оцінювати їх наслідки. З постійним розширенням носіїв цифрової свідомості, соціокультурні ризики стають все більш впливовими. Їх потрібно знати, вміти виявляти та враховувати при плануванні проектної діяльності в цифровому соціумі.

Курс присвячено застосуванню теорії і практики соціології до дослідження онлайнової взаємодії соціальних суб’єктів, а також взаємних впливів онлайнового й офлайнового середовища, які реалізуються у практиках цих суб’єктів.

Курс поглиблює розуміння інтернет-комунікації як процесу, який продовжує «звичну» соціальну комунікацію, надає інструменти для концептуального аналізу специфічних форм взаємодії в інтернеті, формує навички самостійного концептуального осмислення інтернет-комунікації в рамках соціологічної оптики.

«З тихого світу, де потрібно тримати вуха насторожі, щоб почути, що думають сторонні, ми раптом зробили крок в світ какофонії, де звуконепроникні навушники – часом останнє, що зберігає наш розум в цілості»
(с) Д. Роуз

Курс розроблений спільно з ІТ компанією GlobalLogic.

Мета дисципліни – формування системи базових знань з організації та управління проектами, принципів та особливостей управління обсягом робіт, ресурсами, часом, якістю, ризиками та змінами.

Завдання дисципліни – ознайомлення студентів з основними поняттями, принципами та особливостями управління проектами на різних стадіях його життєвого циклу; надання студентам навичок використання на практиці організаційного інструментарію управління проектами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

основні поняття управління проектами;

системні підходи та методи управління проектами;

ролі та відповідальності членів проектної команди;

моделі життєвого циклу розробки програмного забезпечення;

основні ризики при розробці програмного забезпечення та методи керування ризиками проекту;

методологію утворення та управління командою;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:

розробляти загальний план проєкту;

використовувати методи управління проєктами;

складати бюджет проекту;

використовувати стандарти керування проектами;

проводити оцінку ризиків та ефективності проєкту.

Інститут освіти сьогодні постає перед викликами цифрової епохи, що обумовлює необхідність пошуку гнучких та ефективних шляхів свого функціонування та розвитку. В умовах цифровізації освіти трансформуються практики освітньої діяльності, набувають нових форм комунікативні процеси, з’являються різноманітні технології електронної освіти, формуються нові уявлення щодо місії та функціонального призначення інституту освіти, вимоги до компетентнісної підготовки та оперативної адаптації учасників освітнього процесу.

Мета викладання навчальної дисципліни:

формування концептуального уявлення та базових практичних вмінь щодо освітніх моделей, технологій та змін, спричинених цифровізацією освіти.

Основні завдання вивчення дисципліни:

надати концептуальні знання про сутність, передумови та наслідки цифровізації освіти;

ознайомити студентів з ключовими категоріями, теоретичними підходами до вивчення цифровізації освіти та практичними вітчизняними та світовими дослідженнями в галузі цифровізації освіти;

дати практичні навички стосовно використання цифрових освітніх технологій та моделей цифровізації освіти.

Заплановані результати навчання: за підсумками вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

основні категорії, поняття, терміни, які використовуються в тих чи інших підходах до розуміння і вивчення цифровізації освіти;

теоретико-методологічні підходи до вивчення цифровізації освіти;

каталізатори та бар’єри цифровізації освіти;

перспективи та ризики цифровізації освіти;

концептуальні й інституційні засади та етапи цифровізації освіти;

вітчизняний та світовий досвід у галузі цифровізації освіти.

Заплановані результати навчання: за підсумками вивчення навчальної дисципліни студенти повинні вміти:

використовувати та аналізувати ключові терміни та поняття в галузі цифровізації освіти у професійній діяльності;

розуміти вимоги до сучасного фахівця в умовах цифровізації освіти;

розробляти освітні моделі в умовах цифровізації освіти;

володіти ключовими цифровими освітніми технологіями;

аналізувати освітні цифрові комунікативні моделі;